6 листопада 2022 р. виповнюється 95 років від дня заснування Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського Національної академії наук України – найстарішої в Україні академічної установи хімічного профілю. Інститут є одним з відомих наукових центрів, який проводить фундаментальні і прикладні наукові дослідження в основних розділах сучасної фізичної хімії.

Інститут був створений на базі кафедри електронної хімії Дніпропетровського гірничого інституту. Його засновником та першим директором був академік Лев Володимирович Писаржевський – один з найвидатніших вчених-хіміків ХХ століття. У 1934 р. Інститут був введений в систему Академії наук УРСР, в 1935 році йому було присвоєно ім’я засновника і першого директора Л.В. Писаржевського. Свого часу Інститут очолювали з 1939 по 1969 рр. академік АН УРСР Олександр Ілліч Бродський, з 1969 по 1982 рр. – академік НАН України Костянтин Борисович Яцимирський (1916-2005), з 1982 р. – академік НАН України Віталій Дмитрович Походенко (нині – Почесний директор Інституту), з 2008 р. директором Інституту є академік НАН України Вячеслав Григорович Кошечко.

Загальне визнання та високу оцінку у нашій країні та за її межами отримали дослідження вчених Інституту з фундаментальних проблем каталізу, хімії ізотопів, хімії вільних радикалів та механізмів хімічних реакцій, адсорбції та адсорбентів, фотохімії, фізичної хімії координаційних сполук. Широко відомі піонерські роботи академіка Л.В. Писаржевського в галузі електронної хімії, що заклали основи сучасної теорії хімічної будови та багатьох важливих уявлень про електронну природу хімічних явищ і процесів та здобули всесвітнє визнання.

Завдяки роботам академіка О.І. Бродського в Інституті вперше в Європі було одержано «важку воду», а згодом виділені концентрати важких ізотопів кисню та азоту, що мало винятково важливе значення не тільки для розвитку хімії ізотопів, а й рівною мірою для розвитку ядерної фізики, становлення та використання атомної енергії у мирних цілях та військовій техніці. До скарбниці хімічної науки увійшли здійснене в Інституті відкриття гетерогенно-гомогенного каталізу (професор М.В. Поляков), дослідження з макрокінетики гетерогенного каталізу (академік В.А. Ройтер), перші в СРСР роботи з одержання синтетичних цеолітів (професор І.О. Неймарк), з’ясування механізму фотопереносу електрона (професор Б.Я. Даїн), фундаментальні праці в галузі фізико-неорганічної хімії (академік НАН України К.Б. Яцимирський), роботи з іонообмінної адсорбції (професор Д.М. Стражеско), рідкофазного каталізу (член-кореспондент АН УРСР Я.Б. Гороховатський), кінетики і механізмів реакцій каталітичного окиснення (член-кореспондент АН України Г.І. Голодець), кінетичних закономірностей і механізмів швидких реакцій за участю координаційних сполук (член-кореспондент АН України Л.І. Бударін), відкриття нового класу реакцій вільних радикалів, які включають одноелектронні окисно-відновні перетворення, а також інші роботи багатьох провідних вчених Інституту, які відкрили ряд нових ефектів і явищ, що мають важливе значення в різних розділах фізичної хімії.

Інститут здійснює свою діяльність за п’ятьма науковими напрямами: теорія хімічної будови, кінетика і реакційна здатність; каталіз; адсорбція і адсорбенти; хімія високих енергій; фізико-неорганічна хімія. Серед пріоритетів наукових досліджень Інституту: фундаментальні основи створення новітніх функціональних речовин і матеріалів; фізико-хімічні принципи управління хімічними реакціями; фізична хімія наноструктурних систем, 2D структур різних класів, нанокомпозиційних матеріалів, нанофазових явищ та квантоворозмірних ефектів.

Широкого розвитку в Інституті за роки незалежності України набули дослідження з фізичної хімії електропровідних органічних полімерів, графеноподібних двовимірних структур (графену, оксидів графену, халькогенідів перехідних металів та ін.), новітніх наносистем та гібридних нанокомпозитних матеріалів на їх основі, нанорозмірних частинок напівпровідників та гетероструктур – перспективних матеріалів для електроніки та оптоелектроніки, систем запису і відтворення інформації, електролюмінесцентних світлодіодів, хімічних джерел струму, фотолюмінесцентних матеріалів, компонентів сонячних комірок та ін.; електрохімічної функціоналізації органічних субстратів «малими» молекулами (CO₂, СО, NO, SO₂, CS₂, H₂S); створення нанофазних каталізаторів і фотокаталізаторів, нових методів одержання цінних органічних продуктів, компонентів моторних палив із синтетичної та природної відновлюваної сировини, процесів водневої енергетики, захисту довкілля; нових поколінь цеолітів та молекулярних сит, координаційних полімерів, гомо- та гетероядерних комплексів перехідних металів, високочутливих сенсорних систем, нанорозмірних магнітолюмінесцентних матеріалів тощо.

Інститут фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України здійснює важливі прикладні роботи, спрямовані на створення нових функціональних матеріалів та процесів за їх участю для провідних галузей економіки України, соціальної сфери, укріплення обороноздатності країни, співпрацюючи з низкою провідних організацій і підприємств різного профілю. Науковці Інституту запропонували ряд нових функціональних матеріалів і процесів, які широко застосовувалися і зараз використовуються у різних сферах, зокрема: нові ефективні каталізатори і технології одержання різних важливих речовин, знешкодження техногенних газових викидів стаціонарних та мобільних джерел, світлочутливі композиції для приладобудування та поліграфії, ефективні сорбенти, оригінальні хімічні джерела струму, хімічні індикаторні матеріали для контролю витоків екологічно небезпечних азотовмісних сполук, методи і засоби для неруйнівного контролю великогабаритних промислових виробів, технології радіаційно-хімічного модифікування полімерів для енергетичного комплексу та комунального господарства, електронно-променева стерилізація виробів для медичної сфери та сировини для фармації, автономні безполум’яні генератори тепла для опалення різних об’єктів, зокрема в польових умовах, та ін.

Робота трудового колективу Інституту впродовж багатьох років стала значним внеском в розвиток хімічної науки. За 95 років діяльності Інституту опубліковано біля 10800 друкованих праць, 160 монографій, одержано понад 720 авторських свідоцтв та патентів, в тому числі закордонних, підготовлено більше 100 докторів і 440 кандидатів наук.

Співробітники Інституту брали активну участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Було розроблено ряд ефективних матеріалів та засобів захисту від радіоактивного забруднення оточуючого середовища та населення.

Інститут сприяв організації та створенню на його основі нових наукових установ хімічного профілю – інститутів фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка, хімії поверхні ім. О.О. Чуйка, сорбції та проблем ендоекології НАН України. Ряд колишніх співробітників Інституту очолили інші установи Відділення хімії НАН України (академіки НАН України В.В. Гончарук, С.В. Волков, М.Т. Картель, В.В. Стрелко, О.О. Чуйко, член-кореспондент НАН України В.В. Брей). Інститут був ініціатором створення ряду Державних науково-технічних програм з хімії, цільових програм наукових досліджень НАН України та виступає базовою і координуючою установою з їх виконання.

Інститут понад 55 років видає науковий журнал «Теоретична та експериментальна хімія», який у повному обсязі перекладається англійською мовою, видається та розповсюджується міжнародним видавництвом Springer в багатьох країнах світу. Журнал включено до міжнародної накометричної бази даних Web of Science.

За роки своєї діяльності Інститут став визнаним у світі науковим центром з різних напрямів фізичної хімії, про що, зокрема, свідчить тісне та плідне співробітництво з багатьма провідними науковими центрами різних країн – США, країн Європи, СНД, Японії, Китаю тощо, виконання спільних досліджень та науково-технічних розробок за проектами та грантами різних міжнародних програм, за контрактами з крупними зарубіжними корпораціями, фірмами та організаціями: Amoco Corporation (США), Thomas De La Rue (Велика Британія), Petroleum Energу Center (Японія), General Motors (США), МАГАТЕ та ін.

За успіхи у розвитку хімічної науки, широке впровадження її досягнень у виробництво, підготовку висококваліфікованих наукових кадрів Інститут був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1969 р.), Почесними Грамотами Президії Верховної Ради УРСР (1977 та 1987 рр.), Кабінету Міністрів України (2007 та 2017 рр.). Багато науковців Інституту відзначено високими державними нагородами, удостоєні Державних премій СРСР та УРСР, Державних премій України, Національної премії України імені Бориса Патона, премій АН СРСР та НАН України імені видатних вчених, премій та медалей зарубіжних академій, ряд співробітників Інституту здобули премії для молодих учених різного рівня. Національною академією наук України засновано премії імені видатних вчених Інституту – Л.В. Писаржевського (в 1964 р.) та О.І. Бродського (в 1997 р.) за визначні досягнення в галузі хімії.

Інститут фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України — це органічна єдність найкращих традицій відомих наукових шкіл, започаткованих засновниками Інституту академіками Л.В. Писаржевським і О.І. Бродським, та безперервного наукового пошуку в найактуальніших і пріоритетних галузях сучасної науки.